Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
Під час оцінювання навчальних досягнень з історії враховується:
- рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
- рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;
- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії навчальних досягнень учнів |
І. Початковий |
1 |
Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти. |
|
2 |
Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії. |
|
3 |
Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям ; має загальне уявлення про історичну карту. |
ІІ. Середній |
4 |
Учень може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об’єкт. |
|
5 |
Учень з допомогою вчителя може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій. |
|
6 |
Учень може самостійно відтворювати фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації. |
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань. |
|
8 |
Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти. |
|
9 |
Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти. |
ІV. Високий |
10 |
Учень використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії. |
|
11 |
Учень володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії. |
|
12 |
Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати власну інтерпретацію історичних явищ. |
ПОЛОЖЕННЯ
ПРОКАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ
ПЛАНУВАННЯ
1. Загальні положення
1.1. Положення складено на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту загальної освіти в контексті модернізації української освіти.
1.2. Положення містить вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування вчителя.
1.3. Календарно-тематичне планування вчитель розробляє на кожний клас відповідно до навчальної програми й вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).
1.4. Календарно-тематичне планування розробляє вчитель, розглядають на засіданні предметних кафедр, обговорюють на засіданні педагогічної ради, узгоджують із заступником директора з науково-методичної роботи, затверджує директор навчального закладу не пізніше ніж ЗО серпня.
1.5. Завдання календарно-тематичного планування:
• визначення місця кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі;
• визначення взаємозв'язку між окремими уроками, темами річного курсу;
• організація раціональної роботи й озброєння учнів системою знань, умінь, навичок із предмета.
1.6. Ступінь розробки календарно-тематичного планування є критерієм професіоналізму вчителя.
2. Структура календарно-тематичного планування
Календарно-тематичне планування учителя передбачає такі розділи:
• титульний лист (ДОДАТОК 1);
• вступна частина (ДОДАТОК 2);
• програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану (ДОДАТОК 3);
• власне тематичне планування навчального предмета (ДОДАТОК 4).
3. Вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування
3.1. Титульний лист повинен містити такі відомості:
• «Погоджую: заступник директора з навчально-виховної роботи (підпис, ПІБ)»;
• «Затверджую: директор навчального закладу (підпис, ПІБ)»;
• назва документа (календарно-тематичне планування);
• назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому плані навчального закладу);
• клас;
• навчальний рік;
• прізвище, ім'я та по батькові вчителя (ДОДАТОК 1).
3.2. У вступній частині необхідно вказати:
• найменування навчального предмета та клас ( наприклад,біологія, 8 клас);
• мету вивчення курсу;
• завдання (освітні, розвивальні, виховні)
• основні вміння й навички, які повинні бути сформовані в учнів по закінченню курсу;
(ДОДАТОК 2).
3.3. Програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану передбачає такі відомості:
• назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому плані навчального закладу);
• реквізити програми (повна назва програми, видавництво та рік видання);
• річна кількість годин, згідно з програмою;
• повна назва підручника;
• Зведена таблиця розподілу навчального часу:
кількість годин на тиждень;
кількість годин у І, ІІ семестрі;
планова кількість контрольних, практичних, лабораторних
робіт та інших видів контролю;
планова кількість тематичних оцінювань (ДОДАТОК 3).
3.4. Календарно-тематичне планування оформляють у друкованій формі (бажано), обов'язково зазначають номер уроку за порядком в системі уроків, ЗАГАЛЬНУ НАЗВУ ТЕМИ, зміст (тему) уроку, кількість відведених годин на вивчення теми, дату проведення, примітку (ДОДАТОК 4).
3.5. У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, нетрадиційні форми роботи на уроках, індивідуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної діяльності учнів на уроці, види уроків).
3.6. Зміст (теми) уроків навчального курсу має суворо відповідати змісту програми, за якою організовано навчання.