Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Під час оцінювання навчальних досягнень з історії враховується:

-          рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів,  найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

-          рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями;

-          рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення  учня щодо історичної події, явища, діяча.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

 

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

     1

Учень може назвати одну-дві події, дати,  історичні постаті чи історико-географічні об’єкти.

 

   2

Учень називає декілька подій,  дат,  історичних постатей або  історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.

 

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її  за описом; співвіднести рік зі століттям, століття -  з тисячоліттям ;  має загальне уявлення про історичну карту.

ІІ. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми,  пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати;  показуючи на  карті історико-географічний об’єкт.

 

5

Учень з допомогою вчителя може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати;  показувати на історичній карті основні   місця подій.

 

6

Учень може самостійно  відтворювати  фактичний  матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті,  встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя  наочними та текстовими джерелами історичної інформації.

ІІІ. Достатній

7

Учень послідовно і логічно  відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні  документи як джерело знань.

 

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає  причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти.

 

9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює  окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами;  дає порівняльну  характеристику  історичних явищ,  самостійно  встановлює причинно-наслідкові зв’язки;  синхронізує події у межах курсу,  аналізує зміст історичної карти.

ІV. Високий

10

Учень використовує набуті знання  для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів;  співставляє і систематизує  дані історичних карт; синхронізує події  вітчизняної та всесвітньої історії.

 

11

Учень володіє глибокими  знаннями, може  вільно та аргументовано висловлювати  власні судження, аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії. 

 

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати  власну інтерпретацію  історичних явищ.

                                ПОЛОЖЕННЯ

             ПРОКАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ                                        

                               ПЛАНУВАННЯ

 

1.     Загальні положення

 

1.1.  Положення складено на основі Закону України «Про освіту», Державного стандарту загальної освіти в контексті модернізації укра­їнської освіти.

1.2. Положення містить вимоги щодо оформлення календарно-те­матичного планування вчителя.

1.3. Календарно-тематичне планування вчитель розробляє на кож­ний клас відповідно до навчальної програми й вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).

1.4.  Календарно-тематичне планування розробляє вчитель, роз­глядають на засіданні предметних кафедр, обговорюють на засіданні педагогічної ради, узгоджують із заступником директора з науково-методичної роботи, затверджує директор навчального закладу не піз­ніше ніж ЗО серпня.

1.5. Завдання календарно-тематичного планування:

•  визначення місця кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі;

•  визначення взаємозв'язку між окремими уроками, темами річ­ного курсу;

•  організація раціональної роботи й озброєння учнів системою знань, умінь, навичок із предмета.

1.6.  Ступінь розробки календарно-тематичного планування є кри­терієм професіоналізму вчителя.

 

      2. Структура календарно-тематичного планування

 

Календарно-тематичне планування  учителя передбачає такі розділи:

•  титульний лист (ДОДАТОК 1);

•  вступна частина (ДОДАТОК  2);

•  програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану (ДОДАТОК  3);

•  власне тематичне планування навчального предмета (ДОДАТОК  4).

 

3.     Вимоги щодо оформлення календарно-тематичного планування

 

3.1. Титульний лист повинен містити такі відомості:

•  «Погоджую: заступник директора з навчально-виховної робо­ти (підпис, ПІБ)»;

•  «Затверджую: директор навчального закладу (підпис, ПІБ)»;

•  назва документа (календарно-тематичне планування);

•  назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому пла­ні навчального закладу);

•  клас;

•  навчальний рік;

•  прізвище, ім'я та по батькові вчителя (ДОДАТОК 1).

3.2. У вступній частині необхідно вказати:

•  найменування навчального предмета та клас ( наприклад,біологія, 8 клас);

•  мету вивчення курсу;

•  завдання (освітні, розвивальні, виховні)

•  основні вміння й навички, які повинні бути сформовані в учнів по закінченню курсу;

 (ДОДАТОК 2).

3.3.  Програмне й навчально-методичне забезпечення навчального плану передбачає такі відомості:

•  назва предмета (має відповідати назві предмета в робочому пла­ні навчального закладу);

•  реквізити програми (повна назва програми, видавництво та рік видання);

•  річна кількість годин, згідно з програмою;

•  повна назва підручника;

•  Зведена таблиця розподілу навчального часу:

                        кількість годин на тиждень;

                        кількість годин у І, ІІ семестрі;

                        планова кількість контрольних, практичних, лабораторних              

                        робіт та інших видів контролю;

                        планова кількість тематичних оцінювань (ДОДАТОК  3).

 

3.4. Календарно-тематичне планування оформляють у друкованій формі (бажано), обов'язково зазначають номер уроку за порядком в системі уроків, ЗАГАЛЬНУ НАЗВУ ТЕМИ, зміст (тему) уроку, кількість відведених годин на вивчення теми, дату проведення, примітку (ДОДАТОК 4).

3.5. У графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчи­телем у процесі роботи з тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, нетрадиційні форми роботи на уроках, індиві­дуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип про­відної діяльності учнів на уроці, види уроків).

 

3.6. Зміст (теми) уроків навчального курсу має суворо відповідати змісту програ­ми, за якою організовано навчання.